Для кожного вона, як мати рідна,
Багата і барвиста водночас,
Усього на віку так натерпілась:
Була у засланні і таборах.
Її принижували, розтоптать хотіли,
Звести зі світу, знищить назавжди,
Але вона не впала на коліна,
А вистояла під час лиха та біди.
Повинен кожен з нас її любити,
Її політ високий, сильний, гордий,
Вона жила, живе і буде жити
Пісенна наша українська...( Мова).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762897
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 29.11.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський