(малесенька спроба перекладу улюбленого автора)
Равнодушно он пожал ее руку
И не слышал ее милых упреков,
И так долго стонал по мостовой
Перестук ее каблуков.
И стоял он, тупой, плечистый,
И равнодушен, хуже бревна.
И казалось - на целый город
На ступеньках зарыдала она.
Оригінал http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=15641
ОДУРЕНА
Він байдуже потис її руку
І не чув її милих докорів,
І так довго стогнали по бруку
Перестуки її підборів.
І стояв він, тупий, плечистий,
І байдужий, немов колода.
І здалося - на ціле місто
Заридала вона на сходах.
Василь Симоненко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762872
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 29.11.2017
автор: Яна Бім