В снігу модрини золотаві,
У перли вбрані... ошатні.
Стоять рядочком наче пави,
Красуні юні... - не земні.
Дуби червоні - жовточубі,
В плащі вдяглися з восени.
Ще довго будуть в сірій шубі,
Як оберіг їм до весни.
Як диво - камінь у оправі,
Сніжинки падають малі.
Синички грають у гущаві,
Чіпляють в туях ліхтарі.
Ялинки світяться убрані,
Гарцюють коні угорі.
Микола вже готує сані,
Зібрав дарунки дітворі.
Упали зорі при дорозі,
Як світлячки висять зі стріх.
То Новий Рік іде... - в порозі,
Несе надію нам з доріг.
*
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762840
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2017
автор: Миколай Волиняк