[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Hi3HJzxYhgY[/youtube]
Осінній день згасає тихо.
Міленька мжичка за вікном.
Повільно вечір свіжий диха,
Торкає землю ледь крилом.
Земля півсонна, ще дрімає,
А під вікном чекає сон.
Від скрути він людей звільняє,
В дощем, стривожений сезон.
В напіввідчинену кватирку
Ледь чутно музика вліта.
А он зійшла вечірня зірка,
Небесна квітка розцвіта.
А у вікні, он тім, напроти,
Жіночий бачу силует.
Невже гнітять якісь турботи?
В собі сховала цей секрет..
Ледь тьмяне світло огортає
Її привабливе лице.
Про що задумалась? Хто знає..
Ніхто не взнає з нас про це..
Герань цвіте на підвіконні -
Надійний хатній оберіг...
Дощі холодні невгамовні...
Осінній смуток в серце ліг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762789
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2017
автор: Н-А-Д-І-Я