Кров за кров, священна кровна помста
Мете людей з землі й винищує роди:
Зло невичЕрпне і не стане вдосталь -
Лиш повнить море сліз, страждань, біди.
Око за око! Зуб за зуб! Мука за муку!
Непрощення за те, що вже збулось
Вогонь і меч кладуть в сталеву руку
Й в світах ріками крові пролилось.
Непрощення - це яд, що душу роз’їдає,
Живить старих ї творить нОвих ворогів:
Ненависть й лють до помсти закликає
Без міри, заспокоєння, без берегів.
Життя іде і всі в нім хочуть жити,
Спокутуючи і сприймаючи спокуту,
За неосуднеє потрібно всіх простити
Хоч ніким, нікому і нічого не забуто.
Пам'ять ятрить і сипле сіль на рану:
Знайди в сумлінні всепрощальне джерело
І чистим перед Богом і собою станеш
Простивши всім й собі за те, що вже було.
Те, що пройшло уже ніколи не поверне,
Живи сьогодні тим, що в тебе нині є
Й твоє майбутнє з прощенням не щезне
І кожен в ньому матиме завжди своє.
Минуле знай, щоб бід не повторити,
Живи тепер та за сьогодні дбай
І щоб в прийдешньому достойно жити
Працюй, твори, кохай, прощай!
* Фото картини Маши Борисенко «Натюрморт»
25.11. 2017р., Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762759
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.11.2017
автор: БГІ