Зустрілись на узбіччі дві панянки:
Одна в намисті білому з фіранки,
А інша... загадково- кольорова,
Трусила листя, кидала до рова.
Співали щось у гурті з горобцями,
Врізали день, штукуючи ночами,
Туманом пили каву з філіжанки-
Дві чарівні, розбещені панянки.
Та, перша зодягалась в оксамити,
Дощем сміялась, далі хтіла жити,
А друга- морозила очерети,
І падала в сніжні, свої замети.
Обидві награвали щось із вітром,
Співали з ним, у танці вели гідно.
Такі чудні, душевні дві панянки-
Зима та осінь- вірні коліжанки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762744
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.11.2017
автор: Леся Утриско