[i] Диким голосом тривожачи лихо ,
душа закричала . . . І знову тихо. [/i]
Мушу повідомити , поки я ще тут, не прив'язуйтеся, ніколи ( ні до когось, і ні до чогось) . Не ставайте залежними . Цінуйте свою волю .
[i]Я ж невільницею бувала,
Сама поневолювалась і втікала .
Комусь намагалась віддати все,
...не тим, не те .[/i]
Не забуваймо сталі істини , що просто - значить добре, а складно - значить погано. Це аксіома, не потрібно ще раз її доводити. Це стосовно відносин між людьми. Нам не потрібні стосунки,які обтяжуватимуть наше життя. Ми всі прагнемо легкості, адже не так ?
Коли нас запитували " Хто ж твій ідеал ?" або " Опиши мені ту людину,яку б ти хотів(ла) бачити поруч з собою напротязі всього твого життя " Ми метушилися, в голові відразу виникало мільйон думок водночас , ми намагалися їх зібрати в хоча б якийсь цілісний образ ... І що , комусь вдавалося навіть, правда ? Чудово, значить хтось з нас все ж таки знав чого хоче . Але коли ми зустрічали когось, хто так близький до образу того " хто нам потрібен" , що ми робили ? Вагались ? Чи відразу кидались в обійми , вигукуючи "Нарешті я тебе знайшов(ла)" ? Бувало щось подібне. Одним не довіряли , а іншим чомусь безпідставно й свято вірили. Ми вчились , як то кажуть "розбиратся в людях". Гаразд , нехай, "уроки пройшли", чогось навчились, щось трохи розуміємо , начебто знаємо. Але хто нам потрібен ? Ми завжди благородно повідомляємо кожному , що нам не важлива зовнішність, будь то кривий, горбатий, лишайний, байдуже . Хоч лукавимо, ми завжди звертаємо увагу впершу чергу на все яскраве й об'ємне, і це нормально! Це не цинізм!Красиве , на те й красиве, щоб подобатись і отримувати перевагу. Це відчуття естетики . Коли ми кажемо, що для нас важливий інтелект ,глибинність душі ми не замислюємося над тим, а чи будемо ми цікаві для цих душевних інтелектуалів. До свого ідеалу потрібно дорости , як дехто каже. Але . . .нам не потрібні ідеальні, нам просто потрібне "наше".
У світі 7 430 000 000 чоловік, невже серез цієї кількості людей ми не взмозі знайти своє ? В житті не все і не завжди відбувається так як ми того бажаємо , це всім відомо. А чи знаємо ми чому так? А чи не замислювалися ми над тим, що можливо ми іноді самі не зовсім впевнені в своїх бажанях, ми хочемо, потім вагаємося, і цими ваганнями наче самі собі забороняємо отримати бажане. А у Всесвіті є свої сталі закони і вони чіткі , і думка - це сила, рушій, енергія, що створює нашу реальність.
"Хто чого боїться , те й має" - відомий вислів. "Думка матеріальна" - філософія , що теж правда. Наш Всесвіт - це всесвіт почуттів і думок. Щоб жити так як ми того хочемо, чи як дехто каже правильно , потрібно навчитися правильно мислити.
"Хто керує собою, той керує світом" , пірнімо в глиб цих слів і знайдімо інструкцію до власного життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762571
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.11.2017
автор: Божена Гетьманчук