Дозволь розтану у твОїх долонях,
що міцно обіймають мої плечі.
Дозволь на мить побуть в твоЇм полоні
і вилічить душевні кровотечі.
Дозволь посидіти тихенько біля тебе
і подумки зігрітись в твому серці.
Дозволь я поглядом манитиму до себе
й зачиню на замок за нами дверці.
Дозволь торкнутись твоїх уст своїми
й забутись, загубитися навіки.
Дозволь під час страшної, зливи
пригорнусь у твоЇ обійми -ліки.
Дозволь я вилічу твоЇ глибокі рани
присяду поряд, і візьму за руку
Дозволь здійняти ці важкі кайдани
й забрати від душі криваву муку.
Дозволь залишитись назавжди лиш з тобою
і проводжати разом захід сонця.
Дозволь наповнити твоє життя любов'ю
й ночами ніжитися у віконця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762389
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2017
автор: дівчина з третього поверху