А ви свічки палили, наче сіно,
Їх оберемки сохли на престолі,
Згорали душі тихо, тлінно,
Тряслися руки, в смерті, кволі.
Звіриний рев, брудне ганчір'я-
Змішалось праведне із грішним,
Сльозилось кров'ю надвечір'я,
Заходом сонця, надто спішним.
Колиска дихала кадилом,
Гойдалось небо в ній спітніле,
Мастила смерть холодним миром,
Дитя в утробі, ген зомліле.
Казився відчай, час розправи,
Зерно в колоссі- цвіте терен,
Справляла смерть гучні забави:
Могила, розпач, біль та дерен.
А ви свічки палили, наче сіно,
Дитя родилось для загину,
Молитва плакала нетлінно-
В могилу клали Україну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762181
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.11.2017
автор: Леся Утриско