Сонце і небо, село і квіти,-
І ми з тобою,як малі діти,
Раділи сонцю,небу і світу,
Селу і людям, й нашому літу...
Зима і осінь, весна і літо,-
У нас з"явились чарівні діти...
Життя чудове,як диво-казка,
В нім нескінченні любов і ласка...
Вулиці чисті і наш будинок,
Робота,діти і відпочинок...
І дні, і ночі, будні і свята,
І щебетанням сповнена хата...
Так непомітно роки злітали,
І наші діти в світ відлітали...
А ми лишились удвох з тобою,
Нам і не снилось горе з бідою...
Ми працювали,сповнені сили,
Були в пошані й вірно любили...
Діти дорослі часто дзвонили,
І нас до себе їхать просили...
Хоч і нечасто їздили в гості,
Навіть до кризи не мали злості...
Коли зарплат нам не видавали,-
Ми і сапали, і торгували...
Та до нас горе вже підступало,
Не лише крила й душі зламало...
Та ми й у горі більше мовчали,
І свої болі в собі ховали...
Голови наші тоді збіліли,
Ми постаріли й село збідніло...
Молоді люди десь від"їжджали,
Зрілі старіли і помирали...
Тепер одна я у нашій хаті,
Все ж намагаюсь не сумувати...
Тебе немає уже в цім світі,
Та є онуки і наші діти...
Вони чудові,на нас похожі,
І працьовиті як ми, і гожі...
За своїх діток вони вже дбають,
Та і про мене не забувають...
Сонце і небо,село і квіти,
Хоч важко жити,вмію радіти...
Та все минуле завжди зі мною,
Спогади гріють навіть зимою...
На душі й в серці щемно у мене,
В спогадах лину знову до тебе...
Велике щастя жити у світі,
Радіти сонцю квітам і дітям...
Я вдячна Богу,світу і долі,
Що мала щастя в життєвім полі,
Що була в мене сім"я чудова,
Живе й донині мрія казкова...
І я цю мрію передам дітям,
Своїм онукам,людям і світу,-
Бережіть,люди,все що ви маєте,
Тоді і щастя ви ще пізнаєте!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762084
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.11.2017
автор: геометрія