“Посунься, широка така!” - гаркнула водійка тролейбуса. Пірнаю від відкритого салону водія вглиб переповненого тролейбуса, посуваючи пасажирів спиною, бо більше нічим: обидві руки зайняті сумками. Сумки роблять мене удвічі ширшою, тому репліку сприймаю на свою адресу.
Прослідкувавши за поглядом водійки, розумію, що репліка стосувалась не мене, а пані за кермом позашляховика і ширини дороги, яку та зайняла. Вона повільно рухалась у тянучці по мосту у правому крайньому ряду і не могла чути репліку через скло двох вікон.
“А я таки ширша!” - гордо заявила худорлява водійка тролейбуса.
15.11.2017.
Фотографія автора.
Івано-Франківськ.
Міст через Бистрицю, (2015).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761975
Рубрика: Нарис
дата надходження 23.11.2017
автор: Светлана Борщ