***
Коли звисає тиша між двома,
немов пошкоджений електропровід -
пронизливо відчутно: йде зима.
Вологі вечори - суцільна сповідь.
Дивися у вікно, хоч не дивись -
а листопад минає швидкоплинно.
Це постулат - вщухає падолист.
Лиш душу гріють грона горобини.
Холодна сталь доріг та річки Псла,
і тиша Сум смирення викликають....
Напевно, це і є ота краса,
коли мовчать, як на порозі раю.
дистопад 2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761967
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2017
автор: Надія Позняк