Прозріння

Холодні  очі,  знічена  душа...
О!  краще  б  ми  не  бачились  з  тобою!..
Зробилось  враз  не  варте  і  гроша,
Моє  життя  отруєне  любов"ю...

Шкода...  Вірші,  присвячені  тобі
Спалю  дотла  і  попелом  розвію.
Хай  серце  заспокоїться  в  журбі,
Бо  дуже  швидко  рвати  я  не  вмію.

Мені  так  жаль  змарновані  роки,
Що  довелося  в  самоті  прожити...
Прозріння  час  і  пізній,  і  гіркий,
Але  він  врешті  мусить  наступити!

О!  краще  б  я  не  бачила  тебе!..
Щоб  пам"ять  зберегла  щасливі  миті.
Та...  сяє  сонце!  небо  голубе,
А  я  уже  без  тебе  йду  по  світі!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761961
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2017
автор: majra