Ударили у спину, а не в груди,
Так б,ють лише закляті вороги.
Бо очі в очі, так воюють люди,
Такі бої героям до снаги.
А підло, в спину, почерк окупанта
І так було на протязі віків…
Окремі з них назвалися гарантом,
Та втратили звання чоловіків.
Немає віри більше окупанту,
Були «братами» – стала вороги,
Пропала віра брехуну - гаранту,
А нам наш кожен воїн дорогий.
Як воювати то, щоб очі в очі,
Коли в бою зійдуться два брати
І не відомо, чи стріляти схоче,
Чи зможе свого брата віднайти.
Запам,ятайте: ворог завжди ворог,
Ми тут свої, бо наша це земля.
У нас є сили і сухий наш порох,
А ворогів ми бачимо здаля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761925
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.11.2017
автор: Віталій Назарук