україна, ти шумиш колосками у полі,
Ти дзвениш соловейком в зеленім гаю.
Як довго ти жила без долі і волі,
Як довго ти пісню кувала свою.
Кувала в борні , гартувала в пожарах.
Вмирала вона у катівнях сама,
І знов підіймалась з колін і на нарах
Хворіла, конала і знову повзла.
Навколішки повзла до кожної душі
І стукала, й просилася, й шептала.
Вставайте, прокидайтеся дорослі і малі,
Бо вже весна над нашим краєм заспівала.
Співайте всі, бо вільні ми тепер.
Любов"ю до Вкраїни ми зігріті
На крилах щастя Україну понесем
Не віддамо нікому в цілім світі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761729
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.11.2017
автор: Надія Тополя