Ми з природою єдині.
І в волошки очі сині.
А у полі, мов дівочі коси,
Хвилюється вітром золоте колосся.
Десь дзижчить над головою
Бджілок медоносних рій.
О, природо, я з тобою!
Ти - країна мрій!
Чуються із лісу голоси пташині.
Ніби за миленьким мила затужила.
Розтривожить душу пісня солов'я.
І уже по щічці котиться роса.
У духмяні трави тихо упаду.
Наді мною небо- я тебе люблю.
І примружу очі та крізь крила вій,
Чую шепіт хвилі на воді морській.
Вітерець легенький за плече торкне.
І яскрава квітка " так" мені кивне.
Жовтенький я сплету віночок,
Зеленим прикрашу.́
- Ми з природою єдині -
Так я вам скажу.́
А.Г 2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761704
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.11.2017
автор: Анитка Галицька