Стою на пероні, ковтаю локомотивну пару
З потяга на якому ти поїхала геть назавжди
Ховаюсь від неба під куполом вокзалу
Шепочу услід : «Я чекаю, прости».
Життя - вокзал . Люди приходять, відходять
Хтось поїде від тебе, дехто з тобою до кінця.
А я стою на пероні, байдужий до всього
На чекання тебе покладу я життя.
Ти поїздиш по різних террах інкогнітах
Поки місто для мене немов Касл-Рок.
Чекаю твій потяг стоячи на вокзальних протягах
Ти не приїдеш, надія помре. На колію крок.
С.Кучерявий
21.11.17
21-15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761581
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2017
автор: kucheryavuy77