Хмари в небі не танцюють.
Над моїми тугами
Вони блискавки гартують,
Громовицями лютують
Й слізьми недолугими!
Отакої! Суми- мари,
наче не даремні ви?
Напували землю хмари
І душі не стало кари!
Світло зїсть біль темряви
І розтріскане від посух
Забуяє поленько.
Геть спалю я туги посох,
Бо лани у срібних росах
Звеселили доленьку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761546
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.11.2017
автор: Мара Рута