За свободою аж до неба,
А за гідністю - до межі,
Холод, відчай - стояти треба,
Тільки гострять уже ножі.
За надією на край світу,
За майбутнім - останній крок,
Та палючим овіє вітром,
Поруч палець зведе курок.
Забагрянило овид темний
Загорілася хижа ніч,
Тільки око іще недремне
Поміж сотень палких облич.
І сльоза упаде під ноги,
Синьо-жовтий здригнеться стяг,
На безмежних гірких дорогах
Наша гідність - то дар звитяг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761523
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.11.2017
автор: Траяна