[i] [b] [color="#ff0000"]Переклад з С. Єсєніна…[/color]
[/b][/i]
[i][b][color="#0c590c"]Подай на щастя лапу мені, Джім,
Я лап таких не бачив іще зроду.
Давай в садок, під місяць побіжим,-
Обгавкаємо тиху цю погоду.
Подай на щастя лапу мені Джім…
Та не лижись!.. Дорослий, не дитя,
Тобі б просте ще треба зрозуміти,-
Не знаєш ще ти, що таке життя,
І як приємно цим життям пожити.
Хазяїн твій в мистецьтві,- із голів,
Гостей у нього,- аж на княжу свиту.
Щоб догодити – кожний би волів
Погладити цю спинку з оксамиту.
Подякуй матері, що вивела таким,
Та й батько був один - не ціла тічка...
Красунчик… Не порадившись ні з ким,-
Ти цілуватись лізеш, мов п’яничка.
Джім… Милий - до хазяйського вікна
Птахів - гостей зліталося немало,-
А та, що всіх тихіша та сумна
Сюди, згадай, іще не прилітала?..
А прилетить, даю тобі поруку,-
Ти їй у очі пильно загляни…
А ще,- лизни їй ніжно – ніжно руку
За всі провини, болі без вини…
[/color][/b][/i]
Оригінал.
[i] [b] [color="#401440"] «Собаке Качалова»
Сергей Есенин
Дай, Джим, на счастье лапу мне,
Такую лапу не видал я сроду.
Давай с тобой полаем при луне
На тихую, бесшумную погоду.
Дай, Джим, на счастье лапу мне.
Пожалуйста, голубчик, не лижись.
Пойми со мной хоть самое простое.
Ведь ты не знаешь, что такое жизнь,
Не знаешь ты, что жить на свете стоит.
Хозяин твой и мил и знаменит,
И у него гостей бывает в доме много,
И каждый, улыбаясь, норовит
Тебя по шерсти бархатной потрогать.
Ты по-собачьи дьявольски красив,
С такою милою доверчивой приятцей.
И, никого ни капли не спросив,
Как пьяный друг, ты лезешь целоваться.
Мой милый Джим, среди твоих гостей
Так много всяких и невсяких было.
Но та, что всех безмолвней и грустней,
Сюда случайно вдруг не заходила?
Она придет, даю тебе поруку.
И без меня, в ее уставясь взгляд,
Ты за меня лизни ей нежно руку
За все, в чем был и не был виноват[/b].[/colo[/i]r]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2017
автор: Янош Бусел