Переді мною погляд тата
І та любов в його очах,
Коли теплом пашіла хата
І ми сиділи при свічах.
Матуся вклала внука спати,
Заснула поруч з ним сама,
А ми удвох сиділи з татом
І розмовляли про «діла».
Я зрозумів тоді багато,
Раніш такого не було…
Це я прийняв неначе свято,
Ми залишилися удвох.
Плита ще трохи пахкотіла,
Стояли страви на столі.
Мова не йшла, вона летіла,
Часами не хватало слів.
А я дивився в його очі,
Ловив і погляд, і слова.
Ми говорили до півночі,
Була в нас мова ділова…
Переді мною погляд тата
І та любов в його очах,
Коли теплом пашіла хата
І ми сиділи при свічах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761451
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.11.2017
автор: Віталій Назарук