Не кажи, що Богом прощена була..
Це маячня! Не правда це! Брехня!!
Лише для іншого жила..
Для іншого цвіла щодня.
До чого каяття твоє не вірне вірі?
Простить - найлегше жити стане.
А я не хочу! Хочу мучитись, щоб біль по шкірі..
І серце битись перестане.
Мій хрестик вчора поночі згубився,
від нього янгол відлетів до раю..
Від мене янгол вірний відлучився..
Знайду його. Знайду! Ще пошукаю.
А мудрості черпати досить! Зникни!
Ти не дивись на мене нібито кохаєш.
Давай же стукни сильно. Крикни!
Чому нещасно замовкаєш?
Не зрозуміє той, хто не пізнавший..
Не набереться сили, щоб простити.
Усі забудуть швидко, бо упавший -
не здатний ходу щастя оцінити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761416
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2017
автор: Артур Шадура