Жасмин розкинув білі квіти,
Неначе птах в польоті.
В духмяності – нема йому рівні.
Я дякую йому, немов живій істоті,
Що дозволяє в цій духмяності
Скупатись і мені.
Ціную витонченість цих квіток звабливих
За ніжну гілочку,
Що оживить мій дім.
Збентежить душу наче соловей,
Мов блискавиці спалах
Озоном чистим,
Хоча в душі давно гримить вже грім
29 травня 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761366
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2017
автор: Лариса Чорноус