Спогади хворого

Брудно-зелені  стіни  лікарні
Поступово  звужувались  
Стискаючи  мене  
У  холодних  обіймах,  
Врізаючись  у  свідомість  
Слизьким  склом  вікон
І  запахом  йоду  
Та  розірваної  вати.

Розмірені  кроки  нагадують  
Смертельний  танок  годинника.
Він  танцює  для  тих,
Хто  чекає  в  палатах
Затуляючи  у  вікнах
Спітнілими  долонями
Осінь.  

Падають  листя,  
Хвилини,  
Скальпелі,
Краплі  дощу  і  крові.

Панує  спокій.

Коридорами  блукають  останні  подихи.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761353
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.11.2017
автор: Марина Мара