Все більше переконуюсь з роками,
Що все, що добре у нас є – від мами.
Твій крок у світ, і в ньому перші миті
Її теплом і ласкою зігріті.
Твоя усмішка, слово, фраза перша,
І успіхи в житті, і радість звершень –
Це все її молитви і бажання,
І вистраждані мрії й сподівання.
Коли ж ти терпиш біль, біду, невдачу,
То серце матері ще більше твого плаче…
Будь певним – тимчасові ті тривоги,
Бо мамині благання – вже у Бога.
Не ображай її ні словом, ні ділами!
Важкий той гріх, коли образиш маму.
Вона простить, пробачить, зрозуміє,
Твоя ж душа замкнеться, обміліє.
Не вихваляйся новими знаннями,
Прислухайся до слів своєї мами…
Її ж то мудрість – коплена роками,
Уміло сплетена з життєвими стежками.
Твої удачі й успіхи – не випадкові,
А зіткані з безмежної любові…
І знай, коли успішне твоє діло –
Це просто мама цього сильно захотіла…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761093
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2017
автор: ЮНата