Я забродила і підкисла.
Підсолоди мене і випий.
Сплети із ніжності намисто,
І подаруй узимку липень.
Здається, трохи заблукала
В зім’ятих сутінках любові.
Розкрий обіймів покривало
І випусти мене на волю.
Я полечу напитись неба,
Пірну в прозорий пух хмаринки…
А потім повернусь до тебе,
Твоя маленька пташка-жінка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761089
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2017
автор: Настя Рошка