Хай навіть реальність має свої кути і загострення
Хай вдивляються в мене із затінків душі
Мрії мої і думки мною ж мені не прощені
Що гартують мене без відтінків очевидної біди
І навіть коли у спокої марно все ж мариться
Твоє обличчя із – за моєї ковдри
І навіть твій теперішній в тренажерці хвалиться
Які борщі ти йому готуєш і ще, про ваші постельні подвиги
Я не мілію від того потоку інформації
І не втрачаю дар мови коли ти мені снися
Я маю до тебе готові декларації
Ти всеодно у моєму житті залишися
Хай спогадом чи ароматом
А може лише думкою
Бо ж мрією моєю ти так мріяла стати
А стала мені лише незнайомкою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760909
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2017
автор: Андрій Булакевич