[i][b] [color="#ff0000"] Ми нє сеем і нє пашем,
А валяєм дурака…[/color][/b][/i]
[i][b][color="#121270"]Давненько не був я в Донбасі,-
Я його зміняв на Кузбас…
Збирався не раз- не на часі
Було все,- чи буде той час?..
Давно вже,- в тридцяті жорстокі
З - під Пскова в голодний Донбас
Нас везли… Ці давні уроки
Теплушок прижились у нас…
Жили …Та горілка чи злоба,
Чи зверхність, а мо нелюбов
До краю цього,- вся утроба
Тремтіла, хвилюючи кров…
З такими думками – на палю,-
Я з’їхав в свою благодать…
Покинув Донбас,- з ним і Галю,-
Красива була,- й не сказать…
Нарешті я в Галі,- в Донбасі,-
Тут був її дім, палісад…
Війна тут гуляє на часі,-
Поглянь,- наїжачений ГРАД…
Де Галя?.. Де діти?.. Де внуки,-
Нема в кого навіть спитать…
В містечку лиш найманці – круки,-
Я чую лиш,- мать – перемать!..
Валєра!..Какімі судьбамі?..
Ти с намі?.. Іль ти протів нас?..
Сєдой… Что то сдал ти с годамі,-
В Чечні ми < давалі с нім класс>…
Гдє Галя?.. Накріло фугасом…
Всю уліцу,- нєт там жівих…
Я знаю,- отямлюся з часом,
Та мук не знавав я таких…
Живі лиш одні терикони…
Луганськ у руїнах… Донецьк
Вивчає російські закони,-
Вони де,- живому капець!..
Росіє… Росіє… Росіє,-
Що робиш з своїми дітьми!..
Сніжить… Треба йти…Бовваніє
Щось грізне,- повзе із пітьми…[/color][/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760846
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.11.2017
автор: Янош Бусел