Колись Тарас так написав:
"О, сестри, сестри, горе вам,
Мої голубки молодії.
У наймах виросли чужії,
У наймах, сестри, й помрете".
Багато часу промайнуло,
Та в "наймитах" буть не минуло.
Немає щастя людям в Україні,
То і шукають його "сестри" на чужині.
Не тільки "сестри", а й "брати"
Роз"їхалися, хто куди...
Шукають щастя, шукають долі
Хоч за кордоном, хоч у неволі...
Бо в Україні "пани" керують:
Вбивають, крадуть - "бешкетують"!
Чи довго безлад в Україні буде?
Коли займуть посади чесні люди?
Розумні, чесні, роботящі
Шукають, де живеться краще.
Тарасе! Ти до Бога ближче,
То помолися, хай пострияє швидче.
А то роз"їдуться "брати" і "сестри"...
Як Україна без них Воскресне?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760830
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.11.2017
автор: Валентина Володина