В сечі опіати, в мізках порожнеча.
Коли порожнечу заповнює сеча,
Володар мізків знаходить ключі,
Сідає у лексус і в темряву мчить.
І тіло вражає, воно навіть здатне
Сидіти в коробці з напівавтоматом,
Тримати кермо і давити на газ.
Зустрічні вогні приводять в екстаз.
В сечі опіати - свідомість мов струнка
Став всесвіт яскравим, мов мультик в малюнках.
Ти в змозі відчути повітря в долонях
І жити спішиш, і летиш на червоний.
Та в місті, на жаль, ти спішиш не єдина.
Хтось вдарить і в натовп кидає машину.
У мультику кадрик невдалий в кінці:
Шість потерпілих ще п’ять мертвеців.
І лексус розбитий - образиться вітчим
І завтра поїхати снідати ні в чим.
Бажання одне: повернути назад
І збільшити в тілі процент опіат.
У стопорі рідні - вони купували:
Машину, освіту і друзів чимало
Їж, спи, пудри ніс. Що ще можна бажати?
За що в серце ніж: у сечі опіати?
В сечі опіати - це навіть не дивно,
В житті чогось прагнути мусить людина.
То й прагне того, що не дасть мама з татом:
Тютюн, алкоголь, і The end - опіати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760811
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.11.2017
автор: Пісаренчиха