[u]Будьку Олександру Анатолійовичу (позивний «Шустрий») , що загинув 17 листопада 2014р. Він випускник школи-ліцею №16 м.Чернігова
[/u]
Чернігівський хлопчина він, простий,
Закоханий у парків зелен-шати,
Прорік синівське батькові: «Прости,
Тебе і місто мушу залишати,
Поїду Україну захищати.
Важкий для неї випав зараз час:
Підступний ворог землю роздирає,
Залитий кров’ю, змучений Донбас…
В безсонні серце і душа згорають:
Не мій то принцип – «хата моя скраю».
І ось він там, далеко звідціля…
Не смерті він боявся, а полону,
Хотів, щоби зцілилася земля,
Й поповнивши захисників колону,
Мир поспішав принести у долонях.
Та доля-зрадниця завжди так поступа:
Тавро вручила смерті… в нагороду…
А може, доля та була сліпа,
Що вибрала його з життя колоди?
Ба, сином вірним був свого народу!
Цьогоріч знов сумує листопад:
17-ого – треті роковини,
Як відійшов у вічність син-солдат…
Він там за нас і неньку Україну…
Це пам’ятати кожен з нас повинен!
8.11.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760793
Рубрика: Присвячення
дата надходження 17.11.2017
автор: Ганна Верес