Іде тихо життя,
дорогою,
тернистою,колючою,квітучою,
з тривогою,
йде воно,не повертається,мовчить,не сміє,
сивіє,
уява наша,душа наша,совість ваша,
куди ділася,мрія?
не стрілася,
любов у вас не склалася,так сталося,
хоча сміялася у вічі,
вже двічі,в серці вашім розцвітали квіти,
у когось виросли вже діти,
десь там, щастя не збулось,
хоч снилося,
та не здійснилося,
ви рвали квіти,
щоб подарувати,
зірвали,
не встигли,зів'яли,
надії ваші,
вже давно,
комусь вже стало все одно,
чия провина?
залишилась одна хвилина,
щоб жити,щоб сказати,
вмирати,
не хоче хтось,
тай пожаліти,давно нема кому,
не треба, плакати чи нарікати,
життя кричить - це ми навчилися мовчати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760630
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2017
автор: NzR