Що відбудеться, коли змішати два різні компоненти?Відповідь знає зовсім не кожний. Зараз, коли я пишу цю статтю, не можу впевнено сказати, яким буде її хімічне рівняння в кінці.Так і ми з Олександром не знали, чого нам очікувати від нашого творчого тандему.
...Реактиви розкладено на лабораторному столі.
Звісно, кожний поет отримує задоволення, коли його тексти стають повноцінними піснями, але як їх приймуть інші? Змога переконатися в цьому і відповісти на це питання стала можливою завдяки Тетяні Качак, яка організувала нам дві зустрічі в Місті Моїх Спогадів - Івано-Франківську, а ще Богдану Кирсті, який додав в цей список ще одну локацію.
…Місце досліду вибрано.
Ми з Олександр дуже вдячні за те, що ці люди витягнули нас із коробки в місті Лева.
Шлях зі Львова ми подолали автостопом. Вирішив зробити посвяту-випробування дорогою для свого колеги. Дивний збіг: ми добиралися трьома машинами.
У Франківську мали час повноцінно поснідати та купити квитки на потяг. Спонсором нашого сніданку була Тетяна. Тут можна було б багато написати про організаторів та їхню працю. Але замість тисячі слів скажу одне: дякую.
Дякую за те, що робите діло.
В нас, звісно, було хвилювання, як нас сприймуть слухачі. Коли аудиторію було заповнено прекрасними студентиками та їх викладачами, ми було розгубилися і не знали, з чого ж то почати. І як змішати два компоненти, щоб відбулася реакція.
Змішування компонентів…
Все почалося із Компонента №1 - пісня.
Наступним додали Компонент №2 - поезію. Тут мали місце мої #Вірші_в_КУТочку. На першому з віршів роздряпав собі руку. Прочитавши вірш, зрозумів, що з емоціями я перестарався. Втішно спостерігати, як люди відчувають твої тексти. Особисто я міксував тексти із збірки триКУТник та новіші. Старався гармонійно продовжувати теми, на які говорив Олександр. Наріжним каменем всіх трьох розмов була тема стосунків, ще кожен з нас мав можливість розповісти трішки про себе і свої книги. В режимі бліц ми відповідали на запитання, які цікавили присутніх. Година часу пройшла надзвичайно швидко, а опісля - фото на згадку та автограф-сесія. І ми вже їдемо на наступну локацію.
Нас чекали прекрасні бібліотекарі, які активно розпитували нас - дійсно з нами прожили цю годину. Тут нас слухали трішки молодші слухачі, але незалежно від віку усім цікаво поговорити про наболіле. Франківськ дивував запитаннями. За найцікавіше запитання присутні мали можливість отримати книгу.
Мені особисто було дуже приємно бачити своїх давніх знайомих та друзів. Не люблю писати про фанатів, але люблю говорити про однодумців та людей, з якими йдемо по одній дорозі. Тисну вам усім руку та обіймаю. Бо як не обійняти людину, яка із другого заходу йде на третій, щоб почути більше?!
Третій захід став для мене лаксмусовим папірцем і кінцевою перевіркою, чи реакція відбулася. Для кожної реакції потрібний час. Чи можуть викроїти свій час для тебе по духу близькі люди? Так. Це стало зрозуміло, коли в залі побачив людей із інших міст та тих, хто пообіцяв бути присутнім і прийшов попри роботу та інші справи. Тут можна було б написати дуже багато про кожного присутнього, але найголовнішим є те, що ви небайдужі до інших. Білою крейдою на дошці виводжу свою особисту формулу. В мене виходить «Люблю вас». Підписую в куточку своє ім’я, відкладаю крейду та чекаю на нові зустрічі.
© Богдан Кухта
#триКУТник
15.11.2017
Музика -
https://soundcloud.com/8fjk2ekbkqtp/sets/ympawvpwj8de
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2017
автор: Kukhta Bohdan