Загнуздаю помисли печальні,
Зашнурую думи у кулак -
Хай німіють криком у мовчанні:
Що ректи, коли усе не так?!.
Як співати, коли рвуться струни?
Як сказати, коли звук затих?
Марно ждати із небес фортуни,
Якщо добре нам ні в сих ні в тих.
Що тепер благати щастя-долі
Й виглядати диво-журавля?..
Не змостити раю на престолі,
Коли в муках корчиться земля.
Ми самі себе отак скосили...
(Тішились синиці у руках!..)
То чому ж тепер забракло сили
Вишкребти із себе куций страх?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760595
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.11.2017
автор: РОЯ