Луг сивів унизу туманами,
Стежечки упивались росами,
Сонце, довоювавши з хмарами,
Промінцями пробилось косими
На верхів’я тополі в золоті
І на груші під багряницями,
І на кущик калини молодо
Що давно жартував з криницею.
Вітер не колисав ще листячка,
Та уже доторкнувся пір’ячка,
Розцвіло на кущі намистечко –
Осінь впала і на подвір’ячко.
Заквітчалася диво-квітами:
І жоржинами, й чорнобривцями,
Й золотими берези вітами,
Вихвалялася і полицями
З помідорами й огірочками,
І грибами, й смачненьким соусом,
І важкими капусти бочками.
Крутить жовтень осіннє колесо.
21.11.2014.
ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760556
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.11.2017
автор: Ганна Верес