Осінь рання, тепла, жовтоброва,
Захотіла рідний край змінить:
В золото укутала діброви,
Пряла літа бабиного нить.
Розгубила запахи-дурмани
У траві високій край села,
Випасала ранками тумани
Біля річки, поряд що текла.
Фарбувала листя і в садочку,
Жартувала з вітром на воді.
І панич, останній на тиночку,
Небу теж, немов дитя, радів.
А як дощик з висоти проллється,
Покупає луки і поля,
Сонцю осінь жовто посміхнеться
Й стане листям землю застелять.
21.11.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760555
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.11.2017
автор: Ганна Верес