Експромт
На Парнасі,апріорі,
Одягають два крила:
Для обранців (скарб від долі)…
І розрада - для буття…
Слів вервечечку гаптують
Із намистин «почуття»…
І ніколи не жалкують,
Коли болісно бува…
Неймовірне – надихає…
Струм пронизує єство…
Раєм пекло називають,
Як карають нізащо…
А блакить у мого неба,
Мабуть, кольору твого…
На Парнасі - ніц не треба…
Лише – сонечко його…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760529
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2017
автор: OlgaSydoruk