Золотий запас втрачає осінь,
Роздягає пристрасно минуле.
І розхристані, і навіть босі
Спогади влучають, ніби кулі.
Дощ стриба по фарбам мастихіном,
Згладжує все голосу рулада,
Слів потік і ласк адреналіну -
Ти будуєш знову естакади.
Кажеш, що любов дійшла зеніту,
І зі мною осінь, мов стожари.
Почуття зірвались динамітом,
Хочеться осіннього узвару.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760515
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2017
автор: Світлая (Світлана Пирогова)