ДУША ЛЮДСЬКА- СУБСТАНЦІЯ ЦІКАВА

/[i]Основоположник  європейської  філософії  –  Платон    стверджував,  що  душа  є  безсмертною  і  нематеріальною,  що  вона  існує  задовго  до  народження  фізичного  тіла[/i]/

***

[b]Душа  людська[/b]-субстанція  цікава.
Ласкава  ,чиста,світла    чи  лукава?
Чи  можна  душу    якось    прочитать?
Про  неї  хочу  небо  запитать…

Понять  про  неї    дуже  забагато
Що  висновок  робить-заранувато
І  древність  ,і  сучасність  промовля.
Ми  розуміємо  про  неї  іздаля.

У  Арістотеля  [b]душа  –то  є  ПОЧАТОК
Всього  живого  [/b]і  невід'ємна  є  від  них.
Не  буду  про  людину  я    мовчати.
Досліджую  усе  про  «висхідних»

[b]Душа-  то  внутрішня  природа,
Й  Процеси  психіки[/b]  ,що  маємо  в  собі
У  кожного  своя  приватна  врода
Що  зародилась  ще  у    утробі.

Мабуть  лиш  вчені  нас  переконають
Яка  душа    буває-  точно    знають?
Здається  чиста  і  брудна  ачи  строката?
Сором'язлива,ница  чи  пихата?

Чорнильна  дуже    ачи  як  дитя
А  може  дуже  повна  безчестя?
Квітуча  ,мила  ,світла  і  красива,
Відкрита  і  закрита  ,і  спесива

Пуста  чи  навпаки-повненька  змісту
Брудна  ,свята,солодка  чи  врочиста?
Як  пень  трухлява,  згорблена,стара,
Смілива,сильна,вільна,хо-ро-бра…

Душа  як  квітка,-квітне,розквітає
Боїться  того,хто  її  зламає…
І  треба  квітку  тую  поливати,
Бур'ян  навколо  неї  проривати,

Ростити  ,пестити,леліять,берегти,
Не  заважать  бутону  розцвісти!
Про  неї  хочу  небо  запитать…
Чи  можна  душу    якось    прочитать?

Чи  хоче  хтось  зі  мною  та  й  чимдуж
Читцем  розумним  бути  у  всіх  душ?
Ласкавих  ,чистих,світлих    чи  лукавих?
Душі  людські-субстанції  цікаві!

Хай  будуть  Душі  всі  веселі  і  здорові!
Нехай  зростають    в  мирі  і  Любові!!!!!


***
[b]Цікаве  про  «Душу»[/b]

[i][b]Душа́[/b]  (грец.  ψυχή,  лат.  anima)  —  складне  поняття  з  області  філософії  і  релігії.
[b]ДУША́[/b]  (грец.  ψυχή,  лат.  anima)  –  фундаментальне  поняття,  що  виражає  індивідуальну  своєрідність  внутрішнього  світу  людини,  здатність  до  переживання  та  співпереживання.  Представлена  у  різних  культурах,  релігіях,  філос.  ученнях  широким  спектром  значень:  як  універсал.  життєве  начало;  вітал.  сила,  присутня  у  кожній  живій  істоті;  нематеріал.  безсмертна  субстанція,  яка  надає  цілісності  та  безперервності  існуванню;  субстрат  усіх  свідомих  і  несвідомих  псих.  процесів.  У  більшості  філос.  та  реліг.  систем  Д.  протиставляють  як  тілу,  так  і  духу.  Якщо  дух  розглядають  як  джерело  креатив.  і  рац.-пізнав.  можливостей  людини,  рух  до  трансцендентного,  то  Д.  –  джерело  морал.-комунікат.  можливостей,  спрямованість  до  іманентного,  ближнього.  У  багатьох  філос.  культурах  Д.  ототожнюють  із  серцем,  особливо  яскраво  цю  тенденцію  виражено  в  укр.  філос.  думці  (Г.  Сковорода,  П.  Юркевич).  
Перші  уявлення  про  Д.  сформовані  в  межах  анімізму,  осереддям  якого  є  ідея  про  одушевленість  усіх  явищ  світу.  Місцезнаходження  Д.  людини  пов’язували  з  частинами  тіла,  що  асоціювалися  з  його  життєвою  силою  (серце,  голова,  печінка,  шлунок  та  ін.),  співвідносили  з  кістками  й  кров’ю  (звідси  символіка  крові,  її  роль  у  жертвопринесенні),  диханням,  ототожнювали  з  тінню,  відображенням  у  дзеркалі  тощо.
Душа  –  це  те,  що  робить  людину  не  просто  існуючою,  а  живою.
душа  –  це  те,    що  робить  “об’єкт”    по  справжньому  живим.
[b]У  давньогрецькій  філософії  поняття  «душа»[/b]  мало  декілька  значень:  
1)  життєва  сила,  яка  покидає  тіло  з  останнім  подихом;  
2)  безтілесна  основа,  позбавлена  після  смерті  людини  свідомості  і  пам'яті;
 3)  «демон»  —  невмируща  істота  божественного  походження;
 4)  мета  праведного  життя;
 5)  «покарання»  за  первородний  гріх  Титанів,  тощо.
Існує  досить  [b]велика  кількість  думок[/b]  з  приводу  того,  чи  є  душа,  і  якщо  так,  то  що  вона  з  себе  представляє.  Але  все  різноманіття  таких  суджень  можна  об'єднати  в  кілька  груп  думок.  Отже,  ось  вони.
 1.  «Душі  немає  і  бути  не  може».  Цю  думку  поділяють  в  основному  скептики,  люди,  наближені  до  науки.  Вони  вважають,  що  в  природі  немає  того,  що  вони  не  можуть  пояснити  з  позиції  науки.  
2.  «Душа  є,  але  що  це  -  невідомо».  Більшість  людей  думають  саме  так  в  силу  того,  що  немає  часу  замислитися  над  даним  питанням,  або  немає  бажання,  або  того  й  іншого.  
3.  «Душа  -  це  дане  понад  благословення  людини».  Цю  думку  релігійних  людей,  що  пояснюють  світ  і  природу  виходячи  з  догм  своєї  віри.  
4.  «Душа  мешкає  в  серці  людини  і  разом  з  аурою  є  біополем  людини».  Це  судження  з'явилося  не  так  давно,  і  мені  здається,  найбільше  наближене  до  дійсності.  Просто  інші  точки  зору  не  можуть  бути  правдивими  (моя  думка)  через  їх  простоти  пояснення  цього  питання,  що  існують  як  би  для  відмашки.[/i]
Джерело:  http://scoolbylife.ru/svit-navkolo-nas/19285-shho-take-dusha.html

 АБО    http://tolkslovar.ru/d7570.html

/  світлина  називається  "Здрастуй,жіноча  душа"-  взято  з  інтернету/
15.11.2017р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760494
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.11.2017
автор: Валентина Мала