Як сонячно звучать оці слова!
Моя ти мово, мово колискова:
Ось качечка пливе, немов жива,
Із качуром веде свою розмову,
Ось півничок і курочка з яйцем
І дівчина в червоному намисті...
Слова карбуються і б’ють ключем,
Які вони виразні, точні, чисті!
У них і мудрість, і любов, і біль,
І досвід поколінь і серця мука,
Неперевершений високий стиль
І мамина і батькова наука.
Чого шукати ще? Куди брести?
В які незвідані і темні далі?
У серці треба щастя обрести,
Тоді й розвіються усі печалі.
Наповнить душу трепетним вогнем,
Плекати в ній повагу до Вітчизни
І мовою, цим золотим ключем,
У ній знаходити скарбниці різні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760346
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.11.2017
автор: Уляна Стринжа