Давай зустрінемося там над прірвою,
Над глибокою та бездонною.
Давай я буду першою,
Я з радістю в тобі втону.
Давай ми зустрінемося там на краю,
Де кінчається світ і починається марево.
Я готова віддати любов свою.
Нехай стану примарою,
Нехай лиш привидом,
Лиш болем у сірих очах.
Нехай я стану відчаєм,
Спогадом забутим в віках.
Я готова чекати
Тут на тонкім краю.
І я не буду боятись, що одного разу впаду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760293
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2017
автор: _NL_