Життя складається з дрібниць…
Так швидко ми до них звикаєм,
Що втомлено упавши ниць,
Найважливіше пропускаєм.
І знову день, як мить, промчав…
Й невиконані пункти знову.
Та час безжально пролистав
Вчорашнє, як пусту розмову.
Не кожному вдається так,
Щоб розділити точно й чітко,
Де головне, а де – пустяк…
Й поставити на цім розмітку.
Бо ж , мабуть, справді – це талан –
Відчути справжнє і потрібне,
Відмежити зерно й бур’ян –
Фальшиве, золоте і срібне.
То ж часто в тих дрібницях ми
Втрачаєм знакові моменти,
Змінявши Неба ордени
Лиш на земні аплодисменти…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760265
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2017
автор: ЮНата