Все покину й поїду в засніжений світ,
Де нитками дими простяглися до неба,
Де малює на вікнах Морозяний дід.
Що той холод мені? Я приїду до тебе!
Хай не кажуть, що цей зачарований край
На межі світоладу і Богом забутий.
З ароматами літа заваримо чай,
І Морозяний дід буде заздрити люто.
– Змерзла, мишко? Чай теплий? І як же ж просив:
Зачекай до весни – ну яка ж тільки вперта!
Скажеш лагідно: –Ти – королева снігів.
Усміхнусь, заперечу: – Закохана Герда.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2017
автор: макарчук