Вкриваються туманами дороги, посеребрив мороз безжально спориші, як добре коли не болить нічого, блаженно, як спокійно на душі! Щастя життя,- постійне прагнення вперед, кожна людина, - це коваль своєї долі, коли занадто, набридає й мед, не буде зайвою десь і щіпотка солі! Закон буття людського, - наше співчуття, бажано діяти завжди, а не страждати, розставить по місцях усіх життя, хто задоволений малим, - найбільш багатий!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760153
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.11.2017
автор: Олег Князь