Отак і живеш. Здається, що все минуло,
Тепер у полоні нових і яскравих фраз.
Та перше кохання – назавжди. Його не забудеш,
Бо можна здуріти, зустрівшись один лиш раз.
А знаєш, я часто в двобої сама з собою:
Усі почуття намагаюся знищити вщент.
Для когось – серйозно, для когось було все грою.
Здалося – забула. Та жаль, що лиш на момент…
А знаєш, твоя група крові для мене смертельна.
Вже вкотре без успіху ця боротьба триває.
Вже вкотре мій день без тебе і холодна стеля.
Я, звісно, живу, та без тебе життя немає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760120
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2017
автор: Ірина Морська