Далеко, далеко летіли лелеки.
Далеко за хмари їх вітер гонив.
Свою Україну і матінку милу
Залишити внукам він сонце просив.
Лелеки летіли, прощалися з краєм,
Захмарене небо розбили крильми.
І гоїлись рани в чужому розмаї
А десь залишились їх дочки й сини.
Любов"ю зігріті родилися внуки.
В надії, що тут їх домівка буде.
Нехай не зів"яне надія остання.
Їх дім і їх спокій земля збереже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2017
автор: Надія Тополя