Блукає тінь печальна і густа
У ній сховалось щось страшне, глибинне
Від горя сива, репані вуста
Від зойків стерпли. То вона... причинна...
З очей шалених ненависть на світ
Впритул стріляє, дико, без розбору
Отрута відчаю спеклась у лід
Та не спішіть судити - в неї горе
Хіба ж то не вона колись була
Закохана, усміхнена, грайлива?
Допоки не обтяжила хула
Байдужість того, з ким була... щаслива
Пекучий біль кохання заступив
Роздер розпукою красиві груди
Здається, для прощення бракне сил -
Причинна нині... завжди ж так не буде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760081
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 12.11.2017
автор: Ulcus