Знов шукаєш те, чого нема.
Думаєш життя солодка казка.
Та його не випивши до дна,
Не знайдеш де істина, де маска.
В гіркоті якісь круговороти,
І чомусь не плач, а знову сміх,
Я себе питаю: "Хто ти? Хто ти?"
Мій, напевно, найстрашніший гріх.
Чи написана у книзі наша доля?
Де вітри вплітаються у вечір.
Ти не там шукаєш, там неволя,
Ти шукай свободи, а не втечі.
В небо знов здіймаються птахи,
Я б хотіла з ними полетіти.
Прийде час, розвіються страхи,
І розквітнуть вже зів'ялі квіти.
3.11.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760055
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2017
автор: Анна Януш