Вбий в собі осінь. Розіпни свій листопад.
В когось падає листя, а в тебе каменепад.
Зруйнуй сірість. Перебудуй своє місто.
Фарби візьми кольорові – хай буде барвисто.
Твори свій простір, ділись із іншим собою.
Це життя не таке вже паскудне, поділися грою.
Створюйте команди, розбивайтесь на пари.
Йдіть до мети, до неба крізь хмари.
Вони міняються. Одна чорна, а інша біла.
Немов зебра, яка під машиною вціліла.
Вір в казку і роби, щоб не бути, як Іван-дурак
Хоча йому часто щастило, о так.
Не створюй собі кумирів, які б вони не були:
Ти кращий за них. Підіймись і йди.
Йди тільки вперед. Головою не крути.
Життя покаже, чи добрі мости.
Неможливо сказати все те, що хотів,
Та вірити хочу: ти мене зрозумів.
Прийми себе таким, яким справді є ти
Хай ворони каркають, ти ж бо лети!
01.11.2017
© Богдан Кухта
[youtube]https://youtu.be/0y2pF9s7i4k[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
#Вірші_в_КУТочку
#Некрополіс
Більше тут -
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759930
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2017
автор: Kukhta Bohdan