Дивує листопад блакиттю неба,
зриває з гілля золоті листки.
Бо листопаду золота не треба,
Йому би день порвати на шматки.
Осінніх барв не цінить розмаїття,
пече морозом запізнілий квіт.
І крізь пожухле листя й сіре віття
такий нежданий неба синьоцвіт
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759896
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.11.2017
автор: Онофрійчук Наталя